Як проїхати до Широкої Криниці

Найбільш відоме і улюблене місце жителів села, яке багато хто вважає святим, – це знаменита Широка Криниця.

Вона знаходиться в самому серці села, де воно зароджувалося. Ніхто не пам’ятає, коли вона з’явилася. Але відомі згадки, що вона існувала в ХVІ столітті. Як розповідають старожили села, в Широкій Криниці навіть в найпосушливі роки ніколи не зникала вода. 

Вона завжди смачна, має цілющі властивості. Ще у давнину жінки, які мали маленьких дітей, брали воду із Широкої Криниці, щоб купати в ній немовлят, Щорічно, і до сьогодні, біля цієї Криниці на Водохреща святять воду.

Історія Криниці – це історія села, і долі його мешканців. Пам’ятає вона і сумні, і радісні часи. Багата і щедра земля Фастівщини. Вона, як магніт, здавна притягувала до себе українця-хлібороба. Але життя тут було небезпечне і нелегке.

Пам’ятає Широка Криниця і трагічні події, які відбувалися під час татарських набігів. З ними і пов’язана одна із легенд про Широку Криницю.

Розділила Широка Криниця долю малополовчан і в роки Великої Вітчизняної війни. Пам’ятає той похмурий вечір у листопаді 1943 року, коли до неї нелюди – фашисти зігнали чоловіків з усього села. Тоді вона чула крики, зойки, передсмертні стогони і прокляття бузувірам, вода в ній стала червоною від людської крові. У той трагічний вечір фашисти замордували 72 жителів села. На місці трагедії жінки зібрали залиту кров’ю землю і насипали могилу. Кожного року, на день Перемоги, до цієї могили приходять люди, щоб вшанувати загиблих.

Кожний народ має свої святині, на яких вчать любові до своєї Вітчизни, до своєї землі. Є, на щастя, святе місце і в нашому селі. Це – Широка Криниця. Нехай вона існує вічно, як символ невмирущості українського народу!

Легенда про Широку криницю

«Був ясний літній ранок. Село прокидалося від сну. Вулицею чабани гнали худобу, жінки біля криниці обмінювалися новинами. Із стріх вився димок, чувся запах свіжоспеченого хліба. І раптово мирну тишу розірвав нелюдський крик: «ТАТАРИ!».

Татари, як завжди, напали зненацька, підступно. Чоловіки вхопили зброю, щоб захистити свої оселі, жінки кинулися рятувати дітей. Для багатьох той день став прокляттям: одні втратили рідних, інші життя або волю. Одна дівчина, яку мати послала до Широкої Криниці по воду, почула крики і побачила татар, не розгубилась й сховалась у Широку Криницю. Вороги її не знайшли і вона врятувалась від неволі. Ще довго по тих часах люди згадували ті події і кмітливу дівчину, яку врятувала Широка Криниця».

Вірш про "Широку Криницю"

Кожної ночі вона мені сниться 
У Малій Половецькій Широка Криниця, 
Неначе матусю свою я прохаю: 
«Дай мені з тебе водиці напиться»!

Ти всіх нас поїла своєю водою 
І радість ділила, і горе з бідою. 
Нічого я більше не хотів би від тебе, 
Як тільки навік залишитись з тобою.

Біжу я до тебе, моя ти перлина, 
Стаю на коліна і Богу молюсь, 
Прошу я тебе така, як матір дитина: 
«Дай ще раз водиці нап’юся».

Ти ж на віки лишилась одною вдовою, 
Мабуть то доля у тебе така. 
Тільки лелека стоїть над тобою, 
То униз, то уверх головою кива.

Хай же слава про тебе ніколи не згине, 
І навіки залишиться чиста вода. 
Залишаюсь з тобою, моя ти перлина, 
Ти для мене й для всіх завжди молода! 

1957 рік. 
Медвідь Анатолій Сафронович 
(перебував в армії у м. Ахтирка)

 фото - Гусєв Олександр